А, салют, группа поддержки наркоманов! Че как, всё пыхой закатало? Расскажу вам историю, как я купила метадон и вжарилась в офисе. Это просто огонь! Подготовьтесь, братцы и сестрёнки, будет жарко!
Все началось с того, что я решила сделать закладки на новенький горячий метадон. Хватило у меня ума сразу купить весы, чтобы точно дозировать. Кто же знал, что они так пригодятся в моем жизненном пути, как фиксатор времени?
Я тогда работала в скушном офисе, где каждый день стресс и однообразие. Никакого адреналина, только скукотища. И вот однажды я просто поняла, что пора бы себя оттягивать, как положено настоящей наркошке. Лишилась рабочего ноута на пять минут и вжарилась прямо на работенке! Ах, какой это был зыбкий шанс, но я его схватила!
Взяла я с собой чирка и свои весы, чтобы насладиться этим белым порошком, которое мне так нравится. Стою я, отвлеченно тыкаю в клавиатуру, а оно внутри уже колет, как иголками. Мозги взлетают в небо, а тело сгорает от волшебство этой субстанции. Чувствую себя королевой метадона!
В общем, чувствую я так себя бодро, словно на вписке с ночевкой! Мне уже все пофиг, все эти скучные совещания и бумажки. Я седло свое прямо на стуле и верхом на волне отжигаю прямо в офисе, пока все ублюдки работают.
Ох, вспомнилась одна такая ситуация...
Приходит ко мне начальник и говорит:
- Братанка, ты че на кухне делаешь?!
Я в ответ ему:
- А ты шо, знаешь, кто я такая?! Я вжариваюсь в офисе, когда захочу!
А потом я наткнулась на проходящего мимо коллегу:
- Ну шо, братец, сходишь вместе со мной в закатачку? Понял, о чем я?
- Братан, знаю, ты про закладки. Но дай сначала закончу свою работу, а там сразу два грамма вжарим!
И так я кайфовала от работы в офисе. Никто не догадывался, что вся эта формальность все это время курево вжаривает. Правда, иногда сложно сдерживать себя, особенно когда начальник над самым интересным моментом подходит и кричит:
- Братан, закончи уже! Че ты пыху у себя куришь?
А я ему в ответ:
- Ну шо, брат, уже набрался темного змея? Только тебе скажу, не вдохни этот дымок, а то ты мне пожалеешь! Курить надо вместе, братцы!
В общем, так я кайфовала от работы в офисе. Чувствовала себя свободной птицей, парящей в облаках наркотического экстаза. И хоть потом мне пришлось покинуть этот скучный и бесчеловечный офис, каждый раз вспоминая о тех моментах, я понимаю, что это было действительно круто. А теперь - всем привет с психушки, братцы и сестрёнки!
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!